Чи можлива деескалація на Корейському півострові?

Протягом останніх місяців увага світу була прикута до Корейського півострова. Ядерні випробування КНДР та жорстка реакції на них Д.Трампа актуалізувати загрозу військового конфлікту. Сторони обмінювалися звинуваченнями та погрозами. Втім, перші дні Нового 2018 року несподівано принесли обнадійливі новини про можливу деескалацію.

Лідер КНДР Кім Чен Ин розпочав 2018 рік з вихваляння ядерним статусом своєї держави. Заявивши про наявність на його столі «ядерної кнопки», він підкреслював відповідні потужності Північної Кореї, її здатність нанести удар по ворогам. Але в подальшому вдався до більш миролюбної та конструктивної риторики.

Кім Чен Ин наголосив на необхідності врегулювання відносин між обома Кореями. Він підкреслив, що це має бути здійснено у двосторонньому форматі, без участі зовнішніх гравців. В якості демонстрації свого прагнення до миру політик навіть припустив відправку північнокорейської делегації на Зимові Олімпійські ігри 2018 року, які пройдуть в лютому в південнокорейському місті Пхьончхан.

Керівництво Республіки Корея схвально відреагувала на ініціативу з Півночі. В результаті було узгоджено проведення переговорів в селі Панмунджом, розташованому в демілітаризованій зоні. Вперше за останні два роки представники двох Корей  зустрінуться для розмови. Президент Республіки Корея Мун Чже Ін не очікує від неї занадто багато, втім – готовий до діалогу.

Президент США відреагував на заяви Кім Чен Ина в своєму звичному стилі. В твіттері він висміяв ядерний потенціал КНДР, заявивши, що має в своєму розпорядженні «більшу та потужнішу «ядерну кнопку».

Втім, Вашингтон також робить паузу в своїй жорсткій риториці. Гарний привід для цього – Олімпіада. Американці погодились відкласти проведення чергових щорічних військових навчань з південнокорейськими партнерами до кінця Ігор.

Експерти розділилися щодо оцінки останніх подій на Корейському півострові. Оптимісти позитивно оцінили зміну риторики КНДР. Вони вважають, що згода Кім Чен Ина до переговорів демонструє перспективи деескалації кризи.

Песимісти натомість вбачають за цим приховані мотиви. Вони наголошують на необхідності боротьби єдиним фронтом проти північнокорейської загрози. На їхню думку, Кім Чен Ин прагне внести розкол в стан своїх опонентів. Він розуміє, що загроза реального конфлікту набагато страшніша для Сеулу, аніж для Вашингтону.

За таких умов він хоче прямої розмови з Республікою Корея, в рамках якої намагатиметься продиктувати їй свої умови. Якщо Мун Чже Ін в цьому випадку дасть слабину, це розв’яже лідеру КНДР руки та завадить Сполученим Штатам надати реальну допомогу своєму союзнику.