Охота на Саакашвілі, або Порошенко проти американців

Ранок 5 грудня розпочався для киян з термінових новин з вулиці Костьольна біля Майдану Незалежності. Перехожі, які о 8 ранку квапились на роботу, могли спостерігати дуже незвичну картину – головний реформатор-опозиціонер та за сумісництвом колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі повзає дахом свого будинку.

Голлівудський бойовик з домішками мелодраматизму

Вулиця за лічені хвилини була оточена правоохоронцями, посиленими спецпідрозділом «Альфа» СБУ – обшук та затримання Саакашвілі тривали близько півтори години. За цей час зібрався агресивний натовп прибічників грузинського реформатора, які швидко звели барикади на знак протесту. Цей натовп вступив у відкриту сутичку з правоохоронцями на сусідній вулиці, коли затриманого Саакашвілі намагались вивезти у машині СБУ, та, зрештою, після тривалого протистояння звільнив свого лідера.

«Міхеїл ака Джанго вільний» відразу рушив у напрямку Верховної Ради, де вже другий місяць знаходиться польовий табір його прибічників.

Та вже о 12 годині генеральний прокурор Юрій Луценко виступив перед парламентом, заявивши, що джерелом фінансування акцій Саакашвілі є опальний младоолігарх Курченко, якого пов’язують з «сім’єю» Януковича. На докази були представлені «плівки Луценка». Рука Москви! Зрада! Відразу з антикорупціонера та борця проти режиму Саакашвілі перетворився на провокатора та запроданця.

“Кремлівський агент” ще на свободі

Розвиток подій 6 грудня поступався за драматизмом попередньому дню. Переночувавши в наметовому містечку, Саакашвілі вибудовував план помсти. Проте на ранок поліція почала штурмувати містечко, шукаючи Міхеїла, якого об’явили в розшук. Наступ силовиків захлинувся через організовану оборону містечка, якою командував колишній комбат «Донбасу» Семен Семенченко. По обіді в наступ пішли вже прибічники Саакашвілі, захопивши один з комітетів Верховної ради. Хотіли третій Майдан – отримуйте та розпишіться!

Все позитивно та весело, як люблять в Україні в цю пору року (до речі, ніхто не задумувався чому всі революції в Києві починаються пізньої осені – на початку зими?). Однак є багато «але». Україна входить в зиму без упевненості в майбутньому. Немає бюджету на рік, немає єдності коаліції, на горизонті вибори, які вже фактично почались. Самий час для акцій політичної непокори!

Є питання, чому до Саакашвілі прийшли лише зараз, після маршу за «народний імпічмент» в останню неділю (достатньо провального – в ньому взяли участь лише близько 5 тисяч осіб). Чому до цього всі забаганки та вимоги команди реформаторів виконувались (крім антикорупційного суду). Чи не пов’язана ця ситуація з протистоянням Генеральної прокуратури та НАБУ, яке загострилось на минулому тижні через зрив операції та розкриття агентів антикорупційного бюро?

Виходить так, що зазначена лінія є основною – затримання Саакашвілі її прямі наслідки. При цьому зовсім кумедними виглядають звинувачення президента України на адресу свого колишнього грузинського колеги. Вбачати в Саакашвілі кремлівського агента – це занадто, навіть для Порошенка. Якщо говорити про належність до тих або інших кіл, то Саакашвілі довгий час співпрацює з Республіканською партією США. Як й вся його молода команда реформаторів-єврооптимістів та ситуативних демократів, так або інакше афілійованих допомогою старших американських колег.

Президент vs американці

На тлі нинішньої ескалації, можна говорити про протистояння команди президента зі американцями у прихованій фазі. Порошенко відкрито виступив проти ручного управління країною зі сторони США, яке де-факто відбувається сьогодні (як приклад, закон про реінтеграцію, написаний під диктовку американських консультантів). Або ж «загрався» продажом геостратегічного значення України як ключової опори проти агресивного експансіонізму Росії в Європі.

В будь-якому випадку результат один – погіршення відносин з Вашингтоном, неотримання летального озброєння у короткостроковій перспективі, від’їзд деяких радників з Києва. Але що найгірше для нас сьогодні – США можуть переорієнтуватись з підтримки України на діалог з Москвою.

Повертаючись до ситуації з пригодами «Міхо», людини без громадянства, в Києві, необхідно тверезо оцінити звинувачення на його адресу.  Вибачте, але 500 тис. американських доларів від Курченка – виглядає як «підстава». Занадто мала сума для настільки масштабної акції, занадто великі ризики. Проте праві й ті, хто каже про нерозбірливість Саакашвілі в хитросплетіннях української політики, яка є кланово-структурованою. Треба знати, на які телеканали ходити можна, а на які ні, яким журналістам давати інтерв’ю та з ким пити каву.

Сьогодні обидва актора цієї політичної гри, Порошенко та Саакашвілі, закидають один одному зраду ідеалів Майдану, гру на користь Кремля. Одна контрреволюція проти іншої. Оцінювати це все зі сторони дуже не просто, проте не варто забувати одне просте правило: хто голосніше кричить «тримай злодія» як правило й є злодієм.

У Саакашвілі сьогодні гарні карти для гри на емоціях – образ жертви політичних репресій, на яку «шиють» фальсифіковані звинувачення. Це історія про те, наскільки швидко друзі стають ворогами. Порошенко вже зараз асоціюють з Януковичем, а Авакова з  Захарченком. Нові еліти, що постали з Революції Гідності, узурпували владу в країні та ведуть війну на знищення з тими опонентами, що займають однакову «націонал-патріотичну» політичну нішу.

Що ж отримує українське суспільство у сухому залишку? По-перше, демонстрацію непрофесіоналізму реформованих правоохоронних органів під час затримання Саакашвілі.

По-друге, дискредитацію СБУ, що є особливо небезпечним для країни, де виклик втрати державності на тлі зовнішньої агресії є одним із основним побоювань громадян. Підрив довіри до силового блоку – основне завдання російської агентури в Києві, аби українці почувались незахищеними.

По-третє, суспільну дезорієнтацію та суміжну поляризацію, коли «свої проти чужих», «добро проти зла». Це зручний привід для маніпуляцій свідомістю, звідки б вони не надходили (зацікавлених полюсів сили два – США та Росія).

Нарешті, на новий «космічний» рівень вийшов правовий нігілізм громадян, в країні де-факто відсутня система покарання за правопорушення та діє правосуддя для обраних. «Рубікон» був перейдений прибічниками Саакашвілі ще у вересні, коли вони проривали українсько-польській кордон. Сьогодні вони вирвали з «лап» СБУ свого лідера, відчувають в собі силу робити нові звершення та зверхність у ставленні до діючої влади. Що буде завтра?