Які країни виграють і програють від зростаючих цін на нафту

21 січня 2018-го країни ОПЕК+ (експортери нафти, що входять і не входять до картелю) на зустрічі в столиці Оману Маскаті прийняли рішення продовжити угоду про скорочення видобутку нафти до 2019 року. Однак далекоглядність даного рішення залишається під питанням.

Вперше за три роки ціни на нафту марки Brent перевищила 70 доларів за барель. Ралі в цінах на нафту, які зросли на 59% після мінімумів 2017 року, досягнутих в червні, було обумовлено низкою факторів, включаючи збільшення попиту і триваюче скорочення виробництва.

Подолання символічного рівня цін в 70 доларів для марки Brent – це чудова новина для більшості виробників. Однак високі ціни на нафту також загрожують ринковим позиціям Росії і деяких членів ОПЕК, які довгий час прагнули стримати виробництво. Адже з кожним подорожчанням нафти збільшуються інвестиції у видобуток сланцевої нафти в США та альтернативні джерела енергії.

Стратегія Росії і Саудівської Аравії не спрацювала

У період з кінця 2014 року до початку 2017 року нафтовидобувні країни збільшували виробництво, щоб знизити ціни на нафту і тим самим завдати удару по виробництву сланцевої нафти в США, зробивши її невигідною.

Потім Росія, Саудівська Аравія та інші країни ОПЕК почали обмежувати виробництво в січні 2017 року з метою скоротити глобальні запаси нафти.

Але в підсумку запаси нафти в світі все одно виросли. Наприклад, комерційні запаси сирої нафти в Сполучених Штатах на початку січня 2017 року були на 48% вище, ніж на початку січня 2014 року.

Щоб стабілізувати нафтовий ринок і зупинити ціни від подальшого падіння, багато виробників вирішили знову скоротити виробництво в листопаді 2017 р.

Нова стратегія певною мірою спрацювала, але не до кінця. У січні 2018 року комерційні запаси сирої нафти в Сполучених Штатах залишаються на 28% вище, ніж чотири роки тому. Також минулого тижня міністр енергетики Об’єднаних Арабських Еміратів Сухайл аль-Мазруі зазначив, що глобальні запаси перевищують їх п’ятирічний середній показник більш ніж на 100 мільйонів барелів.

В цьому і полягає проблема: виробники хочуть скоротити запаси нафти, але ринкова ціна в результаті стрімко зростає. Ще в листопаді 2017 року на зустрічі організації кілька делегатів ОПЕК, таких як міністр нафти Ірану Біжан Зангане, висловили стурбованість у зв’язку з тим, що більш високі ціни можуть бути контрпродуктивними.

Хто виграє від зростаючих цін на нафту?

Є кілька причин, чому нафтові ринки ростуть. Протягом першої половини 2017 року скорочення, зроблені Саудівською Аравією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Росією та іншими країнами компенсувалися зростанням виробництва в Лівії і Нігерії.

Однак до кінця року структурні обмеження призвели до того, що виробництво Лівії і Нігерії досягло свого піку. У той же час економічна і політична криза в Венесуелі продовжує завдавати шкоди її виробничими потужностями. При цьому виробництво падало до рівня, що не спостерігався з 2002 року. Тільки в грудні 2017 року виробництво в Венесуелі впало приблизно на 100 тис. барелів на день – до 1,7 млн. Несподіванкою також стали новорічні протести в Ірані, які похитнули довіру інвесторів до стабільних поставок з цієї країни.

Серед покупців нафти попит продовжує залишатися стійким, чому сприяє світове економічне зростання. 9 січня Всесвітній банк збільшив оцінки світового економічного зростання на 2018 рік до 3,1% після того, як зростання в 2017 році також виявився вищим за очікування.

Найбільш небезпечним фактором для ОПЕК+ є те, що поточні високі ціни на нафту роблять більш привабливими інвестиції в сланцеву нафту. Нафта марки WTI (виробництво США), торгується вище 60 доларів за барель вже на протязі декількох тижнів.

За поточними цінами виробництво сланцевої нафти стає економічно вигідним. У період з січня по жовтень 2017 року виробництво в США вже виросло на 812 тис. барелів на день, згідно з даними Адміністрації з енергетичної інформації США (EIA). 9 грудня 2017 р. EIA підрахувала, що видобуток сирої нафти в США в 2018 році може скласти в середньому 10,3 мільйона барелів на добу. Це приблизно на 1 мільйон барелів на день більше, ніж було в минулому році.

А це означає, що вже в 2018 р США наздоженуть по щоденному виробництву нафти Росію і Саудівську Аравію. І тим самим ще більше послабить вплив ОПЕК на ціноутворення.