Україна та світ напередодні виверження політичного вулкану

Березнь 2018 р. продемонстрував, що Україна вступила в передвиборчу кампанію з її викриттями, сенсаціями та війнами компроматів. Також можна спостерігати як у світі назрівають події, що здатні змінити ситуацію на Близькому Сході та Східній Азії. Тим часом переобрання Путіна, РФ дуже скоро поверне перемовини щодо врегулювання на Донбасі.

В Україні наразі найбільш гаряча тема – справа Надії Савченко, яка схожа на жорсткий сюрреалізм. Доказова база, якою оперує влада в обличчі генерального прокурора Юрія Луценко дуже вагома. Матеріали досудового розслідування за фактами вчинення злочинів Н. Савченко опубліковані на Youtube каналі Генеральної прокуратори лише за 3 доби назбирали 600 тисяч переглядів.

Те що опубліковано на кадрах доводить серйозність намірів Савченко та Рубана щодо реалізації кровавого перевороту в Києві. Цікаво, що “засвічені” на відео агенти СБУ (в тому числі представники ЗСУ з військової частини у м. Хмельницький) на відео мають красномовні прізвища – Березень Г.П., Кіт В.В., Лящ С.В.

«Березневі коти» СБУ, вочевидь, провели якісну роботу. Лишається лише з’ясувати для чого увесь цей спектакль був влаштований.

Голосування у Верховній Ражі проти Надії Савченко та її затримання викликали величезний резонанс. Її арешт сьогодні одностайно підтримують в українському суспільстві, натомість довіра до СБУ злетіла до небес. Останнє дуже важливо, адже ставить жирний хрест на реформуванні цієї структури – якщо все добре, навіщо щось змінювати?

Ось тільки ми не знаємо головного – як служби отримали інформацію про «терористів-аматорів». Чи не отримували слідчі підказки від сторонніх осіб? Можна згадати й конспірологічну теорію про  навмисний злив «Наді-Жанни Д’Арк».

Зазначена акція посилення довіри до СБУ збереже в її структурах чимало погонів людей, які можуть вести подвійну гру, не пустивши в середину структури небажаних американців. Для Москви це важливо, так само як перевірити реакцію населення України на плани підірвати корумповану олігархічну владу. В буквальному сенсі… Найцінніша аудиторія для цієї перевірки – українські націоналісти.

Затримання Савченко дуже нагадує затримання СБУ «народного губернатора» Павла Губарєва в Донецьку в березні 2014 р. (до речі, його тоді захоплював спецпідрозділ СБУ «Альфа» під керівництвом Олександра Ходаковського – нині одного з ватажків донецьких «сепаратистів»).

Її роль – сакральна жертва передчасних амбіцій. У разі чого, на прапор її не піднімуть, проте живою залишиться. Важливо, аби Порошенко не відіграв роль Ахметова в 2014 р., який теж вважав, що все контролює. Звичайно, ця історія додасть  йому політичного рейтингу – вибори 2019 року не за горами. Думається, що російські спецслужби готують щось особливе саме для Києва на рік президентських та парламентських виборів. Натомість українці маніакально люблять зміни й ніколи не вдоволені владою…

На відміну від росіян, які на минулому тижні переобрали царя.

“Володимир ІІ Великий”

Росіяни панічно бояться змін – важка ментальна травма розпаду Радянського Союзу дається в знаки – й голосують за режим. Так, особистість Путіна, яка вже обростає культом, має значення. Проте воно другорядне – войовничий патерналізм, який є підґрунтям нинішнього російського режиму, вимагає проявів сильної держави.

Саме через це російським суспільством «на ура» сприймається образ «обложеної фортеці», який експлуатує російський політикум. Захід сприймається ворогом на рівні несвідомого рефлексу, як це було в СРСР. Росія дедалі більше перетворюється на країну колективного безумства, де небезпечно вирізнятися в образі мислення від сусіда.

На тлі еволюції Росії, Україна виглядає каталізатором її імперських амбіцій, зручною віддаленою провінцією, яку необхідно повернути в «рідну гавань». Або, якщо говорити фактами з історії ХХ ст., Польщею для Німеччини. Путін, який правитиме Росією до 2024 р., поступається лише Сталіну. Поступається не лише за терміном правління цією державою, але й за досягненнями – Сталін переміг у світовій війні. Принаймні, так вчили радянські підручники з історії.

Путін дуже хоче написати свої підручники. Й він зовсім не проти, для початку, підписати новітній «пакт Молотова-Реббентропа» з секретними протоколами про розділ України із Заходом. Більше того, він планово схиляє країни ЄС до розгляду подібної можливості, спекулюючи на історії (Україна-Польща) та меншинах (Україна-Угорщина, Україна-Румунія).

Однак не все так просто для президента Росії. В Європі немає лідера – одного голосу, з яким можна було б вести подібний діалог. З висилкою російських дипломатів на знак солідарності з Великою Британією у «справі Скрипаля» (сьогодні на подібний крок зголосились понад 20 країн ЄС та США), ці плани доведеться відтермінувати.

Весна позначилась й на президенті США Дональді Трампі, який провів ключові кадрові перестановки. Замість Рекса Тіллєрсона посаду державного секретаря посів колишній директор ЦРУ Майк Помпео, а замість Гарольда МакМастера посаду радника президента з питань національної безпеки обійме Джон Болтон.

Ротацію яструбів на ще більших яструбів різні експерти розцінюють як приготування США до війни. Найбільш ймовірним театром бойових дій стане Близький Схід на Центральна Азія, однак й Північна Корея не буде спати спокійно.

Відома картина російського художника Карла Брюлова «Останній день Помпеї» знаходиться в Руському музеї в Санкт-Петербурзі – рідному місті Путіна. Картина зображує античний апокаліпсис – виверження вулкану Везувій поблизу Неаполя 24 серпня 79 р. Ніхто не бачить жодних символів?