Європейська комісія готова запровадити санкції проти Польщі

В Європейському Союзі відбуваються нечувані події. Звинувачення  в авторитарних тенденціях отримала один з країн-членів об’єднання – Польща. Зокрема, жорстку критику в Брюсселі викликали останні дії польської влади щодо судової реформи.

Після приходу до влади в державі правих сил з партії «Право і Справедливість» її політика змінилась. Риторика Варшави стала жорсткішою та консервативнішою. Відданість інтеграційним зобов’язанням в рамках ЄС в якості зовнішньополітичного пріоритету поступається опікуванням виключно національними інтересами. Більшого значення набувають питання історичної пам’яті. Це проявилось в дипломатичному конфлікті Польщі з Україною щодо дій українських націоналістів на Волині та висунутих Берліну вимогах з приводу компенсації за події Другої світової війни.

ЧИТАТИ. Українсько-польські відносини: як віднайти довіру?

Втім, занепокоєння ЄС викликає не зовнішня політика Варшави. Критику Брюсселю заслужив проект судової реформи, ініційованої в Польщі. Згідно з ним, уряд отримує повноваження звільняти з посад суддів Верховного суду держави – що розглядається як удар по незалежності судової гілки влади. В липні подібна реформа була ветована президентом Польщі А.Дудою в умовах масових протестів. Втім, на початку грудня питання знову було винесене на голосування парламентарів, які його підтримали.

В Брюсселі такі дії вважають свідченням посилення авторитаризму в Варшаві. Після тривалих переговорів та погроз Європейський Союз вирішив діяти. Європейська комісія розпочала підготовку введення проти Польщі реальних санкцій. Мова йде про ініціацію виконання умов статті 7 союзного договору ЄС. Згідно з ними, країна може бути тимчасово позбавлена права голосу в рамках інституцій Союзу.

Загрози санкцій не змінили позицію Варшави. Цього разу президент Дуда заявив, що збирається підписати спірні законопроекти – незважаючи на критику Брюсселя. Він отримав підтримку від прем’єр-міністра Угорщини В.Орбана – ще одного східноєвропейського лідера, політика якого часто суперечить поглядам функціонерів ЄС. Орбан заявив, що ветуватиме антипольські дії Союзу. Оскільки санкції можуть вводитись лише консенсусним рішенням, це ставить під сумнів здатність ЄС вплинути на Варшаву.

Для України події навколо Польщі мають особливе значення. Виявляється, що Київ не єдиний, хто має сьогодні протиріччя з Варшавою. Якщо у відносинах України та Польщі наразі дискутуються суцільно історичні питання, то Європейський Союз критикує поточні дії польської владі. Загроза санкцій демонструє готовність Брюсселя діяти навіть проти країни-члена Союзу, якщо його політика буде суперечити європейським правилам. Українській влади також слід замислитися – і намагатись не давати приводів для подібної критики з боку ЄС, на яку об’єктивно заслуговують невдачі України в боротьбі з корупцією та реалізацією реформ.