Російсько-китайська нафтова “дружба”

Російська Федерація активно переорієнтує експорт нафти і газу з європейського на китайський ринок, все більше поглиблюючи кооперацію з компаніями з Піднебесної. Після запуску спільного заводу з виробництва зрідженого газу на Ямалі в кінці грудня 2017 року була введена в експлуатацію друга черга нафтопроводу Східний Сибір – Тихий океан (ССТО) в Китай. Це збільшило пропускну здатність трубопроводу до 30 млн тонн (або близько 215 млн барелів) на рік, з 15 млн тонн раніше.

Трубопровід ССТО несе нафту з міст Ангарськ і Тайшет (в Іркутській області) в далекосхідний порт Козьміно. У 2011 році було завершено будівництво трубопроводу від Сковородіно до китайського міста Дацин. Другий нафтопровід йде паралельно з першим і призведе до подальшого збільшення експорту російської нафти в Китай. За даними «Транснафти», експорт нафти в Китай по трубопроводах в 2018 році повинен збільшитися на 140%, до 38,3 млн тонн – 30 млн тонн через ССТО і ще 8,3 млн тонн через Казахстан.

Нафта буде поставлятися державною компанією «Роснефть», на частку якої припадає близько 40% видобутку нафти в Росії. «Роснефть», вже можна називати спільним російсько-китайським підприємством, після того, як в 2017 році Китайська нафтова компанія CEFC придбала 14,2% акцій «Роснефти». Ця угода стала логічним продовженням довгострокового контракту на поставку “Роснефтью” в Китай на 300 млн. тонн нафти, який був укладений ще в 2009 році до 2030 року. У 2013 та 2017 роках були укладені нові контракти з зобов’язаннями поставки нафти в Китай в обмін на авансові платежі. Тільки в 2013 році такий авансовий платіж склав 70 мільярдів доларів.

З 2019 року Росія також почне поставляти газ до Китаю через трубопровід «Сила Сибіру», експлуатований «Газпромом». На першому етапі поставки становитимуть 38 млрд. кубометрів на рік. Триває обговорення другого проекту трубопроводу (Сила Сибіру-2) з родовищ в Західному Сибіру, ​​які в даний час надають газ європейським споживачам.

Розвиток російсько-китайських відносин йде стрімкими темпами. РФ хоче диверсифікувати ринки збуту вуглеводнів переорієнтовуючись з європейського ринку на китайський. Санкції з боку Заходу і напружена геополітична обстановка через вторгнення Кремля в Україні змушує Росію шукати нового потужного союзника.

Ситуацією, що склалася з радістю користується Китай, який надає РФ фінансування в обмін на ресурси, особливо вуглеводні. Китай славиться своєю експансіоністської економічною політикою, що яскраво демонструє його поведінка в Африці. Все йде до того, що така ж модель буде використовуватися і по відношенню до Росії.

Надалі, збільшення залежності російської економіки від Китаю буде тільки посилюватися. І як показує економічна політика Пекіна в інших країнах – все більше і більше російських інфраструктурних об’єктів у вуглеводневих родовищ будуть переходити у власність компаній з Піднебесної.