Шлях реформ: куди йде Україна?

пенсійна та судова реформи

На цьому тижні в Верховній Раді були прийняті дві найважливіші для майбутнього країни реформи: судова і пенсійна.

Перша викликала розкол в рядах «Опозиційного блоку» і спровокувала заяву про вихід з партії двох її провідних членів: Михайла Добкіна і Вадима Новинського. Друга викликала широку суспільну дискусію з огляду на свою складність і неоднозначність.

Ці реформи, поряд зі змінами в структурі місцевого самоврядування, медицині та освіті, а також реформою поліції, є визначальними моментами в політиці держави на роки вперед. Ставлення до новоприйнятого і вже чинних законів неоднозначне, в суспільстві немає чіткого розуміння і єдиної думки яких результатів варто очікувати і в якій перспективі.

Очевидним позитивом пенсійної реформи є підвищення мінімальної пенсії з 1 жовтня і скасування податку для працюючих пенсіонерів. В першу чергу ця норма торкнеться 1 мільйона пенсіонерів, які отримували мінімальну пенсію 949 гривень — вона буде збільшена до 1373 гривень.

Разом з тим, підвищується трудовий стаж для виходу на пенсію, що є завуальованим підвищенням пенсійного віку. Як показують результати дослідження соціологічної служби Центру Разумкова «Пенсійна система України та шляхи її реформування очима громадян», населення недостатньо інформоване про сутність і наслідки пенсійної реформи.

В цілому ж зміни в законодавстві оцінюються українцями скоріш негативно.

В першу чергу, в таких чутливих сферах, як соціальні виплати, медицина та освіта. Основні нарікання викликає підвищення трудового стажу, з’їдання підвищення пенсій інфляцією, скорочення кількості лікарів, лікарень, фінансування програми «Доступні ліки», компетентність сімейних лікарів, доступ до медичних установ у віддалених районах, корупція в медичних та освітніх установах, постійна зміна програм навчання, дванадцятирічна система освіти.

В цілому позитивно оцінюється реформа поліції, проте довіра до нових правоохоронців також знижується. Цілковито позитивно оцінюється реформа місцевого самоврядування — децентралізація. Багато українців вважають цю реформу ефективною, так як кошти залишаються на місцях і йдуть на фінансування пріоритетних для громади проектів. Судова ж реформа визнана необхідною через високий рівень корупції в судах, проте її суть також незрозуміла населенню.

Україна вступає в важкий цикл трансформації системи соціального забезпечення, який дозволить збільшити доходи держави і створити більш справедливу систему розподілу бюджетних коштів. У той же час, нерішучість і половинчастість реформ може призвести до зворотного ефекту — збільшення нерівності та збереженню структурних проблем в державному секторі.