США призупиняють військову допомогу Пакистану

Американська зовнішня політика розривається між раціоналізмом та ідеалізмом. Адміністрація Д.Трампа не цурається радикальної риторики, яка здатна перевернути геополітичну карту світу. Однією з її жертв можуть стати американо-пакистанські відносини.

Пакистан протягом десятиліть вважався важливим партнером Сполучених Штатів Америки. Він був стратегічним союзником Вашингтону в Центральній Азії під час холодної війни. В рамках війни з тероризмом в ХХІ столітті його значення лише зросло. В 2004 році країна отримала статус “основного союзника США поза НАТО”. Це підсилило політичні та військові контакти між державами.

Разом з тим Пакистан був далеким від ідеалів західної демократії. Звичною справою в країні стала традиція військових переворотів та авторитарних режимів. Нормою є порушення прав людини. Достатньо розповсюджені радикальні ісламістські погляди. Країна стала однією з «нових ядерних держав», завдавши удару по режиму нерозповсюдження цієї смертоносної зброї.

Білий Дім був готовий терпіти недемократичний Пакистан, поки той виконував свої союзницькі зобов’язання. Втім, в останні роки впевненість в цьому почала згасати. Головне, що США вимагає від Ісламабаду – реальна допомога в боротьбі з терористами. Втім, все частіше лунають звинувачення в тому, що пакистанська влада докладає недостатньо зусиль в цій сфері. Країна перетворюється у схованку для бойовиків, які діють проти американців в сусідньому Афганістані.

На найвищому рівні ці побоювання були оприлюднені президентом США Д.Трампом паралельно з його новою стратегією щодо Афганістану. В серпні 2017 року він заявив, що Сполучені Штати не можуть зберігати мовчання з цього приводу. Політик вимагав від Ісламабаду збільшити зусилля з переслідування терористів. В іншому випадку він погрожував згорнути надання допомоги та переглянути союзницький статус Пакистану.

В жовтні 2017 року з’явились ознаки покращення ситуації. Дії пакистанських військових зі звільнення канадсько-американської родини, яку бойовики утримували понад п’ять років, викликала схвальну реакцію Трампа. Втім, сам факт утримання заручників на території Пакистану ще раз продемонстрував її використання терористами.

Також невідомо – чи вдалися б пакистанці до реальних дій в цій справі, якби США не надали їм відповідну розвідувальну інформацію. Висловлювались припущення, що  операція була організована лише після того, як американці пригрозили самостійно звільнити бранців.

Криза у відносинах між двома державами продовжується і в 2018 році. В своєму першому післяноворічному твіті Д.Трамп знову звинуватив Пакистан в підтримці терористів. Він заявив, що за останні 15 років США надали Ісламабаду 33 млрд доларів допомоги, отримавши у відповідь «брехню та обман». Надання чергового траншу у розмірі 255 млн доларів, які мали піти на модернізацію та підготовку пакистанських збройних сил, призупинене.

У відповідь МЗС Пакистану викликав американського посла для пояснення ситуації. Прем’єр-міністр країни Шахід Хакан Аббасі скликав засідання Комітету Національної Безпеки з метою обсудити відповідь на «безвідповідальну заяву президента США».

Яким би не було завершення цієї дипломатичної суперечки, у виграші від неї залишається Індія. Ця країна вже понад 60 років має прикордонний конфлікт з Пакистаном. Зіткнення в Кашмірі продовжуються й сьогодні. Відкликання підтримки Ісламабаду з боку Вашингтону посилює позиції Делі в регіоні.