В останні місяці уряд України все частіше говорить про намір залучити 7 мільярдів доларів кредитних ресурсів з Китаю для реалізації низки інфраструктурних проектів. Відносини між Україною та Китаєм, які забуксували після 2014 р. можуть вийти на новий рівень, якщо обом країнам вдасться домовитися про основні параметри цієї угоди в передвиборному році.
Китайським інвесторам Україна цікава в першу чергу з логістичної точки зору – через територію нашої країни проходить найкоротший сухопутний шлях китайських товарів до Європи. Однак обсяг китайських інвестицій в Україну значно нижчий ніж, наприклад, в Росію чи інші країни ЄС.
Це пов’язано, як з геополітикою – небажанням Пекіна псувати відносини з Росією, так і з невдалим досвідом попередніх інвестицій.
Географічне положення України робить її привабливим транзитним вузлом, а низька вартість робочої сили і Угода про вільну торгівлю з ЄС може дозволити китайським компаніям використовувати Україну як виробничу базу для відправки промислових товарів в Європу. Україна розглядається Китаєм як важливий напрям в реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях».
ЧИТАТИ. Чому в Україну не прийде китайський «Один пояс, один шлях»?
Китай, як великий експортер, зацікавлений в укладенні угоди про вільну торгівлю між двома країнами. Проте керівництво України поки неохоче обговорює таку угоду, оскільки імпорт з Китаю значно перевищує український експорт.
Інвестиційні та кредитні проекти Китаю в Україні
В останній рік присутність Китаю в інфраструктурних проектах в Україні значно зросла.
У липні 2017 року будівельна компанія China Road and Bridge Corporation підписала меморандум про співпрацю з будівництва дороги між портовими містами Одеса та Миколаїв.
China Road and Bridge Corporation («Китайська дорожня і мостова корпорація», скорочено CRBC) є дочірньою компанією China Communications Construction Company («Китайська компанія комунікацій і будівництва», скорочено CCCC). В основному вона займається будівництвом доріг, мостів, портів, тунелів, дренажем та іншими об`єктами цивільного будівництва. Також корпорація виробляє і продає дорожню техніку. Це найбільше китайське державне підприємство в інфраструктурному секторі Африки, яке входить в число найбільших будівельних фірм по всьому світові.
У листопаді 2017 р. мер Києва Віталій Кличко підписав угоду про співпрацю з двома китайськими компаніями China Railway International Group і China Pacific Construction Group щодо будівництва четвертої лінії київського метро за 2 млрд доларів.
China Railway International Group ( «Китайська міжнародна залізнична група», скорочено CRIG) є міжнародним підрозділом китайської будівельної компанії China Railway Group Limited ( «Китайська залізнична група», скорочено CREC), яка контролюється державною China Railway Engineering Corporation ( «Китайська залізнична інженерна корпорація» , скорочено CREC). Створена в 2013 році, CRIG відповідає за створення міжнародних дочірніх компаній, виступаючи в якості підрядника в міжнародних проектах і займаючись управлінням інвестиціями та фінансуванням. Компанія пропонує EPC і EPC+F експортні кредити, тобто може споруджувати об’єкти за власні кошти. У 2017 році CREC уклала угоду про співпрацю з чилійським конгломератом Sigdo Koppers, спрямовану на модернізацію залізничних систем, будівництво нових ліній метро і тунелів в Латинській Америці. Штаб-квартира CRIG знаходиться в Пекіні.
China Pacific Construction Group ( «Китайська тихоокеанська будівельна група», скорочено CPCG) є однією з найбільших китайських приватних будівельних компаній. Компанія разом зі своїми дочірніми компаніями займається інвестиціями в будівництво бізнесу та інфраструктурних проектів, включаючи національні автостради, муніципальні об’єкти, транспортну інфраструктуру та об’єкти, водне господарство, будівництво мостів, промислове і цивільне будівництво, будівництво портів та причалів, проекти метро, тунелі, віадуки, водопостачання та інші пов’язані з будівництвом сфери бізнесу. Компанія була заснована в 1995 році і базується в м Нанкін, Китай.
У січні 2018 року підрядник China Harbor Engineering Company оголосив про завершення робіт з розширення міжнародного морського порту «Південний», найбільшого комерційного порту України, за 38 млн доларів. Фірма зараз бере участь в тендері на проведення аналогічних робіт в порту Чорноморська.
China Harbour Engineering Co Ltd (скорочено CHEC) – інженер-підрядник і дочірня компанія China Communications Construction Company ( «Китайська компанія комунікацій і будівництва», скорочено CCCC), що забезпечує будівництво інфраструктури і такі послуги як морська інженерія, днопоглиблювальні роботи і рекультивацію, будує шляхи і мости, залізниці, аеропорти і заводи. Це друга за величиною земснарядна компанія в світі, що здійснює проекти в Азії, Африці та Європі.
У лютому 2018 р. китайська корпорація CCEC (China National Complete Engineering Corporation), що спеціалізується на інфраструктурних проектах, була названа головним підрядником з будівництва високошвидкісної залізниці, яка з’єднає Київ і Міжнародний аеропорт «Бориспіль», з бюджетом близько 400 млн доларів (частково фінансується за рахунок кредитної угоди, забезпеченої Експортно-імпортним банком Китаю).
У квітні 2018 року компанія ДТЕК Ріната Ахметова і китайська China Machinery Engineering Company (CMEK) домовилися про будівництво Нікопольської сонячної електростанції. Нікопольська сонячна електростанція з потужністю в 200 МВт стане найбільшою в Україні і третьою за потужністю в країнах Європи. Інвестиції в спільний проект ДТЕК і CMEK складуть 230 млн. євро.
China Machinery Engineering Company ( “Китайська машинобудівна корпорація”, скорочено CMEC) є будівельною та інжиніринговою компанією, що входить в групу компаній China National Machinery Industry Corporation (Sinomach). Спеціалізацією CMEC є будівництво енергетичних проектів в області генерації, передачі і розподілу електроенергії.
Крім інфраструктурних проектів Китай зацікавлений в постачаннях сільськогосподарської продукції і зброї з України.
Торгівля України та Китаю у сфері сільського господарства та оборонної промисловості
У 2012 році Україна уклала угоду з Китаєм в розмірі 3 млрд. доларів – сумнозвісний «кредит на кукурудзу» – контракт, який так і не був виконаний після зміни влади в 2014 році.
Проте, торгівля сільськогосподарською продукцією між двома країнами неухильно зростає з 2015 року. У 2017 році Китай став п’ятим за обсягами імпортером сільськогосподарських товарів з України. За даними видання Newsweek, близько 95% китайського імпорту кукурудзи в даний час надходить з України, хоча п’ять років тому 97% поставок проводилося з США.
У 2016 році Україна стала другим за обсягами постачальником озброєнь до Китаю після Росії. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем світу (SIPRI), продаж озброєнь України до Китаю в цьому році склали 90 млн. доларів, що зробило Китай важливим пунктом призначення експорту військової техніки України.
Оскільки Україна проводить реформу, спрямовану на зміцнення довгострокових інвестицій і збільшення виробничих потужностей в оборонному секторі, Китай може збільшити імпорт військової техніки з України в найближчі роки. Крім того, військова співпраця України і Китаю не обмежується продажем зброї. Сотні українських військових фахівців були відряджені в Китай в останні роки, щоб допомогти в розвитку оборонної промисловості цієї країни.
Китайський кредит для України
Кредит в 7 мільярдів доларів без додаткових політичних умов може стати гарною альтернативою для українського уряду, чиє небажання проводити реформи за умовами МВФ напередодні виборів тільки посилюється.
Сума в 7 мільярдів практично дорівнює тій допомозі, яку Україна вже отримала від МВФ (8,3 мільярда із запланованих 17,5 млрд. згідно з 4-річною програмою EFF (Extended Fund Facility). Отримавши цей кредит, уряд України може фактично відмовитися від співпраці з МВФ і згорнути всі реформи.
Однак імовірність такого сценарію є невеликою. Китай навряд чи захоче псувати відносини з Росією посилюючи свій вплив в самопроголошеній зоні інтересів Москви. Отримання цього кредиту Україною може мати негативні наслідки для реформ необхідних в рамках інтеграції в ЄС і НАТО. Уряд не ризикне піти на такий крок, якщо це викличе гостру критику як усередині країни, так і з боку країн Заходу.
ЧИТАТИ. «Кредитний імперіалізм». Чи зможе Китай замінити Україні МВФ?
Прямі іноземні інвестиції Китаю в Україну в 2017 році склали усього 18,2 мільйона доларів на фоні 4,6 мільярда загальних іноземних інвестицій. Це свідчить про те, що Китай розглядає Україну тільки, як логістичний хаб для своїх товарів до Європи.
Китай готовий інвестувати в інфраструктурні проекти, купувати зерно і зброю, але про серйозні інвестиції в економіку України поки що не йдеться. У середньостроковій перспективі Китай буде і далі зближуватися економічно з Росією. І, отже, дотримуватися вкрай обережною політики щодо подальшого збільшення своєї присутності в Україні.
