Євроскептицизм на коні – це засвідчили парламентські вибори в Італії, що відбулись в неділю 4 березня 2018 р. У Європі триває битва між антисистемними та праворадикальними рухами.
Президентські вибори у Франції та парламентські вибори у Чехії продемонстрували зростання антипопулістських (насправді таких самих популістьких) платформ, що грають не на ідеологічному полі, а на потребах громадян, на яких зробили собі електоральний капітал «нові обличчя» Еммануель Макрон та Андрей Бабіш.
Ді Майо, Сальвіні та Берлусконі – переможці італійських виборів
Вибори в Італії завершились впевненою перемогою «Руху п’яти зірок» Луїдіжі Ді Майо, який набрав близько 31%. Проте про повну перемогу «антисистемщиків» говорити зарано, адже свої відсотки взяла права «Ліга Півночі» (близько 19%), правоцентристи з «Вперед Італії» Сільвіо Берлусконі (13,5%), а також націоналісти з «Братів Італії» (4,2%). Альянс правих сил з «Рухом п’яти зірок» забезпечить Італії впевненою коаліцію, про яку вже сьогодні говорять в країні. Її базові цінності – зменшення тиску Брюсселю та антимігрантське законодавство, яке зменшить безробіття серед італійців. Проте для України найголовніше інше – у сфері зовнішньої політики ця коаліція ратує за відновлення дружби з Росією та послаблення або зняття санкцій.
Вочевидь, російські спецслужби не обійшли своєю увагою виборчі перегони в Італії. В ЗМІ час від часу з’являлись компрометуючи повідомлення, про роботу «тролів» в соціальних мережах та вкиданні фейкових новин для посилення позицій проросійських партій (передусім, «Ліги Півночі»). Подібна практика втручання вже стала нормою після подібних кампаній у Франції, Німеччині та Австрії. Об’єктом нападу кожного разу були проєвропейські сили – у випадку Італії, правляча Демократична партія та кабінет міністрів Маттео Ренці.
З огляду на гарячу промову президента Росії Володимира Путіна 1 березня 2018 р., який виступає за зміну існуючого світоустрою, майбутній прем’єр-міністр Італії, хто би їм не став (сьогодні є два основні кандидати – Маттео Сальвіні з «Ліги Півночі» та Луїджі Ді Майо з «Руху п’яти зірок»), виглядає ситуативним союзником російського лідера. Мета росіян базується на античному принципі «розділяй та володарюй» – роз’єднати та послабити ЄС, зробивши його беззахисним. Євроскептики та націоналісти є найбільш зручною зброєю для цього.
Під питанням є й позиції Італії в НАТО, що ставить під загрозу єдність цієї організації та захищеність її південного флангу. Про вихід Італії з Альянсу не йдеться, проте найбільш радикальні депутати з «Ліги Півночі» та «Братів Італії» вже сьогодні вимагають зменшити військову присутність США на Апеннінах. В столиці Італії розташований Оборонний коледж НАТО – вища школа для навчання офіцерів країн-членів Альянсу. Також в Італії знаходяться три військові бази ВПС США. Найбільша й найважливіша з них – авіабаза Авіано на північному сході Італії в регіоні Фріулі-Венеція-Джулія. На цій базі розміщується найбільший арсенал тактичної ядерної зброї США – від 70 до 110 боєголовок. Цікавим є той факт, що цей регіон вважається найбільш сепаратистським в Італії, де в жовтні 2017 р. був навіть інспірований референдум з від’єднання (другий за рахунком, перший був проведений в електронній формі у березні 2014 р.).
Наслідки виборів в Італії для України
Результати виборів в Італії мають велике значення для України. По-перше, в цій країні проживає близько 1 млн. українських мігрантів. По-друге, Італія стала прихистком російських пропагандистів, які провели 2017 р. під знаком великої активності, відкривши в Турині «представництво ДНР» та організувавши низку пересувних виставок, що репрезентували російський погляд на події в Україні. Примітно, що безпосередню допомогу росіянам надавали активісти «Ліги півночі» та «Братів Італії». По-третє, Італія сьогодні головує в ОБСЄ, й цілком зрозуміло, що порядок денний організації може бути зміненим на користь інтересів Риму.
Головним з цих інтересів є боротьба з мігрантами з Півдня, для яких Італія є зручним транзитним каналом. Прецедентом для італійців має стати поведінка сусідів – французів. Еммануель Макрон наприкінці лютого 2018 р. представив законопроект, який запроваджує суворі правила перетину кордону та ускладнює мігрантам можливість потрапити до Франції.
Італія може не лише продублювати внутрішні положення закону, але й спрямувати ресурси міжнародних організацій НАТО, ЄС та ОБСЄ на посилення місій у Середземному морі (місія НАТО «See Guardian», місія ЄС «Софія»). За умов відсутності прогресу з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, нарікань у роботі СММ ОБСЄ, новий уряд Італії буде готовий перенести центр тяжіння уваги експертів в Середземноморський регіон. Це, безумовно, зіграє на руку Росії.
Продовження дебатів в НАТО в контексті Брюсельського саміту про першість загроз призведе до зіткнення Італії з Польщею та країнами Балтії, коли одні будуть виступати за посилення південного флангу, а інші – за продовження побудови системи оборони проти Росії на східному напрямку. За цих умов надважливою є позиція США, яка має збалансувати інтереси сторін.
В будь-якому випадку, для України результати виборів в Італії несуть дуже мало позитиву. Рим ніколи не був лобістом або союзником Києва, але сьогодні відстань ще збільшилась. Наступ євроскептиків продовжується, кількість друзів-лібералів України в Європі зменшується. Коли європейські цінності дедалі стають більш розмитими, для Києва є сенс не втрачати бодай тих друзів, які однаково оцінюють стратегічне середовище та характер загроз.
